26 червня до Міжнародного дня на підтримку жертв тортур у Медіа-Просторі у Дніпрі відбувся показ циклу документальних фільмів «НЕZЛАМНІ» з подальшою відкритою дискусією з правозахисниками, психологами та експертами.
Особливу увагу на дискусії приділили питанню ресоціалізації колишніх полонених. Психологиня ГО «Форпост» Олеся Ольховик розвіяла поширений міф про те, що полон – це тавро на все життя і після нього неможливо повернути втрачене психологічне здоров’я:
– Це небезпечний міф, який формує в нашому сприйнятті упереджене ставлення до людей, які пережили граничний досвід. Відбувається це таким чином: ми відчуваємо очевидну загрозу до тих людей, кого не знаємо і не розуміємо, як правильно реагувати і чого очікувати. Захищаючись від цих почуттів, ми несвідомо маргіналізуємо людей, які зазнали катувань – емоційно простіше сприймати тих, які пережили катастрофічні події, як потенційно хворих або небезпечних.
У полоні для кожного бранця найважче – удар по Гідності. А от коли людина повертається до звичного життя, вона очікує, що тепер знаходиться в небезпеці, але це не так.
– Саме тут, серед «своїх» її очікує нова ізоляція і, мабуть, найважчий виклик: захищати свою гідність і право на повноцінне соціальне життя без кліше та упереджень з боку співгромадян. Варто пам’ятати, що людина, яка пережила жахи полону і повернулася до звичайного життя, набагато сильніша нас із вами, бо в неї є досвід подолання, котрого нема у нас, – додала Олеся Ольховик.
Психологиня зазначила, що дуже важливо врахувати у новому законі, що обстеження та психологічна допомога повинні бути добровільними, щоб це не виглядало, як свого роду «примус».
– Не повинно бути нав’язування психологічної допомоги і таким чином стигматизації колишніх полонених. Реабілітація – це в даному випадку ПРАВО потерпілого і ОБОВ’ЯЗОК держави.
Довідка: НЕZЛАМНІ – цикл з трьох документальних фільмів
про українських жінок, які потрапили у полон до незаконних збройних формувань на Донбасі у 2014-му. Вони пережили тортури та знущання, смертельні вироки, однак не зламались і продовжують займатися волонтерською діяльністю та свідчити у міжнародних судах про воєнні злочини РФ в Україні. Фільм привертає увагу до соціальної незахищеності колишніх полонених, яких в Україні понад 3200 військових та цивільних.
