Повернення ветеранів — рух у багатьох напрямках: психологія, робота, лікування, стосунки з родиною, довіра до суспільства. І в кожному з них потрібна координація. Ні держава, ні громадський сектор, ні бізнес не впораються поодинці.
Коли говоримо про системну підтримку, йдеться не про проєкти, а про сталість. Не про «допомогу ветеранам», а про взаємодію, де кожен учасник розуміє контекст і свої межі. Рішення мають бути не лише добрими, а й доступними, дієвими й витриманими економічно. На цьому тримається довіра. Без неї — жодна модель не працює.
Про це говорили на конференції «КОЛО ВІДНОВЛЕННЯ: підтримка захисників та їхніх родин», що відбулася 31 травня в Києві. Організаторами заходу стала ІТ-спільнота – ГО “Обʼєднаний Гуманітарний Фронт” (NGO “United Humanitarian Front” – UHF). Захід об’єднав ГО, медики, технологи, досвідчені ветерани, бізнес для обговорення практики психосоціальної підтримки, терапевтичні новації, виклики адаптації та точки перетину зусиль ГО, держави, ІТ і бізнесу.
Навіщо міжсекторальним ГО об’єднуватися
Перший тематичний блок був присвячений співпраці громадських організацій. Учасники не приховували: конкуренція за ресурси й бенефіціарів залишається проблемою, яка стримує розвиток. Але ситуація змінюється. Як зазначила Анастасія Іванова, координаторка з психосоціальної підтримки ГО «Форпост», приклад тісної співпраці між організаціями вже є — і він доводить, що координація та об’єднання зусиль можуть мати набагато більший ефект, ніж поодинокі ініціативи.
ГО не лише надають послуги — вони формують порядок денний. Їхній досвід, наближеність до потреб ветеранів і їх родин, а гнучкість та інноваційність — можливість розширити ефективну допомогу. Тому постає завдання: створення коаліцій, здатних адвокатувати зміни на національному рівні, впливати на законодавство й наповнення програм допомоги змістом. Технології, що не заміняють людину, а посилюють фахівця. В той же час наголошувалось на проблемі нестачі фахівців.
У другому блоці заходу організатори презентували технологічні інструменти для підтримки ментального здоров’я ветеранів — зокрема, мобільний застосунок з елементами штучного інтелекту. Варто уточнити: цей застосунок не є психологом і не виконує його функцій. Він не діагностує й не замінює терапевтичну роботу.
Зі слів Анастасії Іванової, застосунок відстежує емоційний та фізичний стан, дозволяє виконувати вправи, рекомендовані фахівцем, і вести щоденник сесій. Його можна уявити як асистента, що працює у зв’язці з психологом і ветераном — інтерфейс налаштований для обох.
“Це допоміжний інструмент, який допомагає структурувати роботу фахівця і надає ветерану емоційну підтримку у щоденному режимі — у моменти, коли немає можливості взаємодіяти з психологом напряму. Наприклад, програма може нагадати про техніки дихання або підтримати коротким повідомленням”, – зазначає Анастасія Іванова.
Таке рішення не замінює людину — воно посилює фахівця. Проте важливо: технологічні розробки мають бути науково валідавані, інтегровані у фахову практику, узгоджені з психіатрами, психологами та ІТ-фахівцями. Без міждисциплінарного діалогу інновації залишатимуться поверхневими й можуть бути ризикованими.
Державна система змінюється, але повільно
Державна система поступово трансформується. Один із кроків — запуск у 2025 році амбулаторного пакета психологічної й психіатричної допомоги НСЗУ (72-й пакет). Це дозволяє отримати безоплатну підтримку без госпіталізації.
У Дніпрі поки що не функціонують повноцінні Центри ментального здоров’я в тому вигляді, як їх передбачає нова модель. Наразі в місті діють державні заклади, які впроваджують окремі послуги з цього пакета. Повноцінний Центр ментального здоров’я діє в Підгородньому (відкритий у співпраці з MH4U).
Разом із тим, при деяких медичних установах уже працюють мультимодальні команди — психолог, психіатр, соціальний працівник. За словами директорки ДЗ “Госпіталь ветеранів війни “Лісова поляна” МОЗ України, така модель ефективна лише за активної участі громадського сектору, який часто має краще розуміння запитів ветеранів.
За статистикою НСЖУ, за перші 5,5 місяців дії пакета вже понад 47 тисяч українців отримали допомогу. Укладено 126 договорів із медзакладами, з яких лідирують Харківська, Дніпропетровська область і Київ. До кінця року планується запуск 200 Центрів ментального здоров’я. Звернутися можна напряму або за направленням сімейного лікаря. Адреси — на онлайн-мапі НСЗУ або за номером 16-77.
Бізнес у точці перетворення: від донатів до працевлаштування
Ще одна важлива тема конференції — роль бізнесу. Поки що корпоративний сектор активно підтримує фронт — волонтерством, фінансами, закупівлями. Але вже зараз на нього чекає новий виклик — допомога в соціальній адаптації ветеранів. І тут потрібне не лише бажання, а структурні зміни. Станом на травень 2025 року налічується 1,2 мільйона ветеранів, які зареєстровані в держреєстрі Мінветеранів. І з кожним днем їх більше. Водночас бракує системи, що поєднує їх із ринком праці.
Є вакансії, є люди — але немає мостів. Бізнес має змінити HR-політики, підходи до колективної культури, навчити менеджерів створювати безпечне середовище. Анастасія Іванова навела приклади впровадження таких підходів у Дніпрі: компанія “Інтерпайп” запустила власну програму соціальної реабілітації, «Укрнафта» будує системну програму підтримки ветеранів та військових, низка ІТ-компаній долучається до теми. Але більшості потрібна експертиза.