Новгород-Сіверська громада на Чернігівщині – мальовничий край з багатою історичною спадщиною. Однак в реаліях сьогодення – це прифронтове місто, яке межує безпосередньо з Російською Федерацією. Жителі цієї громади пережили окупацію, опинились в соціальній ізоляції та тривалій невизначеності, позбавлені доступу до найнеобхідніших продуктів та ліків. Сьогодні додатковою проблемою є часті відключення електроенергії та нестабільний телефонний зв’язок.
У розв’язанні гуманітарних питань активно допомагають волонтери. Наталія Даценко за фахом економістка, але 14 років працювала журналісткою на місцевому телебаченні. Вона також депутатка Новгород-Сіверської міської ради та керівниця волонтерського об’єднання “Хатинка Добра”. Окрім того, Наталія співпрацює з ГО «Деснянська ліга натуралістів», беручи активну участь у громадському житті та реалізуючи проєкти з психологічної підтримки та зміцнення психологічної стабільності.
Наразі вона готується стати тренеркою груп підтримки “рівний-рівному” у своїй громаді. Для цього Наталія проходила навчання від психологів та психотерапевтів ГО “Форпост” в рамках проєкту Norwegian People`s Aid, щоб надавати допомогу постраждалим від психологічного насильства та ГЗН.
– Наталіє, як ви почали надавати допомогу жителям Новгород-Сіверської громади?
– У квітні 2022 року, після звільнення нашої громади з російської окупації, ми з коліжанками організували волонтерське об’єднання “Хатинка добра”, до якого також приєдналися декілька чоловіків. Ми зайнялися організацією доставки їжі, забезпечення жителів громади ліками, одягом та іншими необхідними речами. Особливо важливо було допомогти найуразливішим категоріям населення. Проте гуманітарна допомога — це не лише матеріальні ресурси.
Життя в умовах невизначеності та соціальної ізоляції вимагає не тільки матеріальної допомоги, але й психологічної підтримки. Ми організовуємо заходи, спрямовані на психологічну адаптацію, залучаємо психологів. Це – моє натхнення у громадській діяльності. Ми працюємо над широким висвітленням інформації про нашу громаду та життя на межі з країною агресором.
– Ви згадали про психологічну підтримку. Чому це стало важливим напрямком вашої діяльності?
– Люди стали більш закритими та відчуженими, і це підкреслює необхідність у втручанні та допомозі. Вони не втратили здатність спілкуватися, але стають обережнішими та розчарованими у взаємодії. Водночас всі мають велику потребу в соціумі.
Я усвідомила важливість психологічної допомоги та хочу допомагати іншим. Я не зможу вилікувати людину, але можу стати провідником, який вчасно порадить звернутися до психолога або просто запропонує обговорити наболілі питання. В цьому моя головна мотивація.
Мене надихає те, що я можу бути корисною в умовах, в яких ми живемо. Наше місто піддається обстрілам, люди змушені виїжджати, і напруга висить у повітрі. Якщо ігнорувати це, люди будуть страждати від нервових зривів та хвороб. Ми не можемо собі цього дозволити. Ми маємо робити все, аби бути акумульованими.
– Які найбільш поширені проблеми та запити від мешканців громади надходять до вас?
– Особливу увагу ми приділяємо роботі з сім’ями, де напруга між батьками та дітьми є особливо відчутною. Батьки часто переживають власні стреси, які відображаються на дітях. Це може призвести до проблем у поведінці та взаєминах. Наші фахівці допомагають налагоджувати діалог в родині, зберігати спокій та підтримувати один одного.
– Які основні виклики відчувають жінки – жительки прифронтового міста?
– Жінки, часто опиняючись у ситуації, де відповідальність за сім’ю лежить на їхніх плечах, відчувають страх і невпевненість. Їм доводиться одночасно бути турботливими матерями, ефективними вчителями та уважними господинями, і це вимагає неабияких зусиль. Особливо гостро ці проблеми проявляються в періоди кризи, коли на жінку падає тягар відповідальності за власну психологічну стабільність та добробут дітей. У таких умовах багато хто відчуває, що не справляється з покладеними обов’язками.
– Як ви стимулюєте мешканців громади звертатися за психологічною підтримкою?
– Я розумію, наскільки важливою є емоційна підтримка, тому часто проводжу особисті бесіди, де кожен може поділитися своїми переживаннями та отримати необхідну пораду. Якщо ситуація потребує глибшого втручання, я перенаправляю до кваліфікованих психологів, які можуть надати професійну допомогу.
У маленькому містечку люди часто бояться звертатися до психологів, тому важливо показати на власному прикладі, що особисто я також користуюся психологічною підтримкою, визнаючи її значення та необхідність. Ми не лише рекомендуємо звертатися до фахівців, але й активно підтримуємо заходи, спрямовані на покращення психоемоційного стану.
Розуміючи важливість комунікації та соціальної взаємодії, Наталя, як тренерка груп підтримки “рівний-рівному”, разом з волонтерським об’єднанням «Хатинка Добра», активно працюють над створенням простору, де кожен може відчути підтримку, розуміння та прийняття. Це складний процес, але вони вірять, що разом зможуть подолати будь-які виклики та відновити суспільне життя, наскільки це можливо в умовах війни.
Проєкт реалізується у партнерстві з Norwegian People`s Aid та за підтримки муніципалітету Вестланд (Норвегія).
