13-го лютого у Сєвєродонецьку відбувся круглий стіл на тему”Дотримання прав дитини в зоні проведення АТО: поточна ситуація та механізми моніторингу”. Метою заходу було привернути увагу суспільства до особливостей захисту прав дітей, особливо, під час бойових дій.
Правозахисники, громадські діячі та представники місцевого самоврядування, а також фахівці у сфері психічного здоров’я зібралися, щоб обмінятися думками та практичним досвідом задля вирішення проблем у сфері порушення прав дитини.
Психотерапевтка Центру психічного здоров’я та травматерапії Форпост HELP Світлана Дорошенко провела тренінг “Моніторинг дотримання прав дитини в умовах збройного конфлікту: етапи та методи виявлення ознак стресу, колегіальна підтримка при роботі зі складними випадками та шляхи надання допомоги за умов обмежених ресурсів”. Зокрема, вона зазначила, що діти, які мешкають у прифронтових містах та селищах, входять до найменш захищених категорій населення та надала практичні рекомендації, як діяти в умовах надзвичайної ситуації, якщо ресурси обмежені. Один зі шляхів вирішення проблеми – залучати до роботи з дітьми більше фахівців місцевих громад.
Далеко не усі батьки знають, як розпізнати перші ознаки стресу у дітей. Психотерапевтка Світлана Дорошенко розповіла, що до тривожних симптомів можна віднести, насамперед, порушення сну, дратівливість та втрату апетиту, якщо йдеться про малюків до 2 років. У дітей до 7 років ознаками стресу може стати підвищена плаксивість, спалахи агресії та яскраво виражені дитячі страхи. А от батьків підлітків має насторожити різка зміна звичної поведінки, порушення сну, втрата апетиту та «повернення у дитинство» (поведінка немовляти).
Батькам таких дітей психологи рекомендують частіше пригортати дітей, тримати їх подалі від гучного шуму та хаосу, приділяти їм більше уваги та бути терплячими. З дітьми старшого віку – більше розмовляти та вислуховувати без засуджень та оцінок, підтримувати та заохочувати їхнє прагнення приносити користь. До того ж, як відомо, у дітей є власні природні ресурси для подолання труднощів і батьки можуть підтримувати цей потенціал у формі позитивних стратегій.
Детальніше психотерапевтка зупинилася на принципах психосоціальної реабілітації дітей та підлітків, серед яких можна виділити принцип орієнтації на особистісний розвиток, коли кризовий стан розглядається не як патологія, а як нормальна реакція на ненормальні обставини та принцип безумовної позитивної уваги, коли в основі спілкування з дітьми лежить взаємна довіра та повага. На думку організаторів, МБФ “Жовто-Блакитні Крила”, подібні заходи вкрай необхідні, адже сприяють кращому розумінню специфіки проблем у сфері порушення прав дітей та заохочують до співпраці громадську спільноту.