Уявіть жінку в маленькому місті, де всі знають одне одного. Вона живе в світі, де будь-яке фото, викладене в соцмережах, розлітається, як попіл у вітрі. Її зображення, вирване з контексту стає приводом для шеймінгу. Вона знає, що не отримає підтримки від суспільства, а лише осуд. Багато хто засуджуватиме не кривдника, а постраждалу за те, що вона “сама винна”.
Це подвійна зрада: з одного боку — від людини, якій вона довіряла, з іншого — від суспільства, яке мало б підтримати. І вона залишається сам на сам із соромом, страхом і відчуттям тотальної ізоляції. Чи варто дивуватися, що більшість постраждалих бояться звертатися до поліції? Адже стигматизація стає ще одним ударом, який може відібрати останні сили, які потрібні, щоб подолати шлях до відновлення справедливості.
Кібернасильство — це не про «десь там» і «когось іншого». Це про нас із вами, наших дітей та близьких. Сьогодні це коментар у стрічці, завтра — зламаний акаунт, а опісля — розголошення особистої інформації.
Згідно з дослідженням Economist Intelligence Unit:
• 85% жінок у світі (в тому числі в Україні) зазнали або були свідками насильства в інтернеті, з яких 38% – мали особистий досвід такого насильства.
• В Україні кожна десята дитина віком 6–17 років отримувала запити надіслати інтимні фото.
Хто в зоні ризику?
Кібернасильство не обирає жертв — постраждати може кожен. Але найбільш вразливими залишаються діти, жінки, ЛГБТК+ спільнота та люди, які публічно висловлюють свої погляди.
Фахівці ГО “Форпост” продовжують кампанію “Ні!” насильству та розповідають, як жінкам подолати психологічні наслідки кібернасильства.
1. Зрозуміти, що вашої провини немає. Факт публікації інтимного фото без згоди — це не ваша провина, а злочин кривдника.
2. Шукати союзників. Ніколи не залишайтеся наодинці зі своїм болем. Соціальні ініціативи, громадські організації чи психологи можуть стати вашою опорою.
3. Зробити перший крок. Треба мати сили і впевненість, аби звернутися до поліції, але ваш голос має значення. Саме звернення до правоохоронців – перший крок до того, щоб повернути контроль над своїм життям.
Чому це важливо?
Коли кривдник отримує законне покарання, це убезпечує постраждалу, відновлює справедливість та стає важливим сигналом для суспільства: подібні вчинки не залишаться безкарними. Притягнення винних до відповідальності сприяє руйнуванню культури мовчання, яка тривалий час дозволяла агресорам діяти без наслідків.
Інтернет-насильство — це не лише про образи чи приниження. Це цілеспрямована спроба зруйнувати людину, позбавити її права на повагу та безпеку. Але чим швидше ми навчимося чітко заявляти «Ні!» такій поведінці, тим більше у нас шансів не просто виживати в цьому світі, а жити з гідністю.
