Звільнені з полону. Допомогти, не травмуючи

7 вересня у Києві відбувся робочий стіл з питань допомоги тим, хто був у полоні. Участь в круглому столі взяли представники силових відомств, системи МОЗ, неурядових організацій, що надають сервісну допомогу колишнім полоненим.

Як не сумно, але в сучасній Україні, яка фактично четвертий рік знаходиться у стані «гібридної» війни, в край мало системних позитивних зрушень в інтересах людей, чиї базові права на свободу, недоторканність та людську гідність було порушено. Ситуація ускладнюється тим, що для захисту інтересів колишніх військовополонених в діючому законі «Про Антитерористичну операцію» практично немає правових механізмів, а там, де існує прогалина в законі, завжди будуть зловживання та порушення прав і свобод постраждалого. Тобто, людина, яка була на межі виживання, повернувшись з полону в «безпечне оточення», опиняється в стресовій ситуації та наодинці з безліччю невирішених проблем. Нижче наводимо проблематику, яку від «Коаліції проти катувань» на заході озвучила директорка ГО «Форпост» Олена Подолян. Чекаємо початку роботи групи, що буде займатися вирішенням піднятих питань, та будемо оперативно інформувати про позитивні зміни, що мають відбутися.

– Процедура відбору свідчень у людей,  що вийшли з полону часто сприймається ними як тотожна допиту в полоні з тієї причини, що колишній полонений в обох випадках не контролює ситуацію, а виконує вимоги.

– Відсутність соціально-медико-психологічних безкоштовних якісних послуг для людей, які перебували в полоні.

– Процес неконтрольованої маргіналізації осіб, що були в полоні: спроба компенсувати гостру недостатність соціально-правової допомоги психологічними послугами.

– Відсутність налагодженої комунікації та реферальних зв’язків між відомчими  структурами,   військовими  частинами та  правозахисними організаціями  та  психосоциальнимі сервісами в інтересах колишніх полонених.  (ГО Форпост)

Відео з круглого столу:

– Після обміну переважна більшість полонених документуються співробітниками СБУ, відсутній зворотний зв’язок. Колишніх військовополонених не інформують, які дії робить Служба Безпеки України по відновленню їх прав, який алгоритм дій (наприклад, військова прокуратура, потім Міжнародний Кримінальний Суд).

– Недоступна офіційна інформація щодо правильного алгоритму дій жертв тортур, якщо Міністерство внутрішніх справ відмовляється приймати заяви з мотивуванням, що не має мандата проводити слідчі дії на непідконтрольною території.

– Відсутнє попереднє інформування колишніх військовополонених і жертв тортур, щодо захисту їх прав і статусу, в разі прийняття ВР зміни закону про АТО та прийняття закону про ОПО (операція по обороні України).

– До розгляду ВР внесено кілька пропозицій щодо законопроектів про військовополонених і цивільних заручників від громадських організацій (УГСПЛ, Юридична сотня, Правозахисна Група «СіЧ»), до сих пір їх статус і підтримка покладається на місцеві влади. Відсутня загальнодержавна концепція захисту прав жертв тортур, єдиний шанс на правову реабілітацію через механізм ЄСПЛ.

– У число «цивільних заручників» силові структури (СБУ, ГПУ, МВС), офіційно не включають осіб, які відбувають покарання на території ОРДЛо. Відсутні державні механізми їх повернення в Україну і захисту їх конституційних прав. (ГО Правозахисна група СІЧ)

– Оформлення СЗЧ без проведення належного розслідування, навіть якщо точно відомо, що людина знаходиться у полоні.

– У більшості випадків не повідомлення родичів про зникнення. Відсутність інформації та перекручення, а часом неправдиві факти про подію.

– Чергування на блок-постах по одному без належного устаткування.

– Неналежне розслідування та перекручення фактів.

– Повільна зміна методів та уявлень про військову службу у командирів, які очолюють частини та інші важливі пости.  (Центр правових та політичних досліджень «СІМ») 

– Багато полонених  піддавалися тортурам, проте справи не розслідуються: організація в інтересах клієнта звертається із заявою про злочин, і якщо навіть звернення реєструється, слідчі дії не проводяться у  ряді випадків через те, що немає можливості проводити роботу на окупованій території.- На сьогоднішній день відомо лише про 6 справ цивільних заручників, що подані до суду.

– Єдиний механізм захисту для колишнього полоненого чи цивільного заручника, це подача скарги до ЄСПЛ. ХПГ разом с ГО ПГ СІЧ підготували та подали до ЄСПЛ  близько 97 скарг військовополонених; УГСПЛ  –  близько 200, але це не є вирішенням основної проблеми, оскільки Україна повинна вирішувати цю проблему насамперед  на національному рівні. (Харківська правозахисна група) 

Докладніше про захід за посиланням:  https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2299027-zvilneni-z-polonu-dopomogti-ne-travmuuci.html

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*