Військовий – людина з тонкою шкірою та гострим відчуттям несправедливості

Фото – Сергій Дівєєв

Агресія, як феномен, притаманна всім нам без винятку. Це захисна реакція, яка виникає на розчарування, загрозу життю, або у відповідь на агресію. Але надмірні та неконтрольовані спалахи агресії унеможливлюють  нормальну соціальну взаємодію людини з оточуючими.

Агресія – це природна захисна реакція організму

Звідки виникає агресія у військових? Вона напряму пов’язана із загрозою життю. Чим довше людина перебувала у зоні бойових дій, тим більше агресивних проявів вона може мати – це природна реакція самозахисту на війні. При цьому у кожного військового власний досвід, навіть, якщо йдеться про  бійців, які  служили в одному підрозділі пліч-о-пліч. Вони могли по-різному ставитись до того, що з ними сталося і в залежності від цього реакція організму у кожного буде різна.

Коли ж людина повертається до мирного життя, цей механізм продовжує автоматично працювати далі і людина не може швидко перелаштуватись. Для пристосування до небезпеки зазвичай людині потрібно менше часу, ніж навпаки – цей біологічних механізм забезпечує виживання виду. Та що робити, коли виживання вже не є пріоритетом? Як сприяти поверненню до мирних, повсякденних, в хорошому сенсі цього слова, реакцій? Дуже важлива реакція рідних. Ветерану потрібна така атмосфера, де він відчуватиме, що йому довіряють, а не відповідають агресією на агресію.

Військовий – людина з тонкою шкірою та гострим відчуттям несправедливості

Також надмірна агресія військового може бути реакцією на приниження, звинувачення, провокацію та гостру несправедливість. Військовий – це людина з  тонкою шкірою та гострим відчуттям несправедливості. Часто за допомогою агресії військові хочуть досягти справедливості, залучаючи увесь можливий потенціал.

Спровокувати агресію може натовп, надмірний шум та спека. Якщо ветеран розцінює ситуацію як небезпечну, він рефлективно відреагує агресією.

Спровокувати агресію може натовп, надмірний шум та спека.

Помилкою є те, що рідні очікують, що цей стан повинен швидко минути: «Досить, скільки вже можна! Півроку минуло, а ти продовжуєш біситися!» Насправді, цей стан може тривати роками.

Агресія спадає, якщо людина відчуває щире бажання допомогти

Якщо ветеран бурхливо проявляє агресію у публічному місці,  варто оцінити ситуацію та не впадати у агресію. Можна спробувати завести розмову, щоб військовий почав слухати. Це допоможе йому переключитися  та заспокоїтися. Головне, щоб він не відчув для себе додаткової загрози. Агресія спадає, якщо людина відчуває Ваше щире бажання допомогти.

Буває, що військовий намагається заглушити агресію за допомогою хибних звичок. Спочатку алкоголь та наркотики начебто знімають напругу, але потім проблема зростає у кілька разів. Після ейфорії наступає ще більша агресія.

 Сон, відпочинок, спорт та гумор

Зменшити спалахи агресії допоможе відпочинок на природі, заняття спортом та здоровий сон. Добрий гумор теж зніме напругу. Треба більше спілкуватись з рідними про те, що викликає роздратування та агресію, бо якщо людина стримує їх у собі, то як стиснена пружина, напруга буде виходити соматичними захворюваннями, або серйозно пошкодить психіку. Треба уникати ситуацій, які призводять до роздратування та агресії. Допоможе час, проведений у сімейному колі за спільними справами, які наповнені позитивними емоціями.

Якщо військовий знає проблему своєї гіперчутливості та підвищеної агресивності, то повинен займатись профілактикою – старатись зрозуміти, що саме його провокує і не боятися обговорювати проблему з близькими.

Важливу роль у адаптації ветеранів відіграє громада

Справа в тому, що в Україні не сформоване поважне ставлення до ветерана. На жаль, ветерани повсюдно зіштовхуються зі знеціненням, або, в кращому випадку – з байдужим ставленням посадових осіб, по суті, представників держави, територіальну цілісність якої вони захищали. Неможливо “адаптуватися” до соціуму, який не проявляє поваги до роботи військових. В нашій актуальній ситуації проблеми з агресією мають обидві сторони – і ветеран, і представники приймаючої спільноти. Ветеран, в силу сформованого досвіду проявляє агресію безпосередньо, в той час як “мирний житель” має в своєму розпорядженні розмаїтий арсенал: від пасивної замаскованої під ввічливість вербальної агресії – до прямого знецінення. Тактично ветеран програє. Стратегічно – програє все наше суспільство в цілому.

В США та розвинених європейських країнах всі контрактники обов’язково проходять курс фізіологічної та психологічної реабілітації після служби. Це потрібно запровадити і в Україні. До того ж у суспільстві варто підвищувати рівень культури звернення до психолога:  не вважати це «клеймом», адже з допомогою психолога подолати спалахи агресії можна бути набагато швидше та ефективніше.

Безкоштовну допомогу кваліфікованих психологів, які працюють з наслідками військової травми, можна отримати у ГО «Форпост», звернувшись за тел. 0968397617.

Борис Ганицький, психотерапевт Центру Психічного здоров`я та травматерапії “Форпост HELP”Джерело: https://censor.net.ua/b3129899

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*