«Перший пішов», як то кажуть. 23 травня ми провели перший CHECK-POINT з журналістами місцевих та національних ЗМІ. Задум був досить сміливим: зустрітися у форматі живої дискусії, відмовившись від звичної відстороненості терапевтів та ролі інтерв’юерів з боку журналістів з метою започаткувати плідне міждісциплінарне співробітництво.
Лише на перший погляд здається, що у журналістів і психотерапевтів мало точок перетину. Насправді існує велика користь у “перехресному запиленні”, оскільки фахівцям, які живуть і працюють в умовах воєнного часу, регулярно контактують з потерпілими і вносять відчутний внесок у формування дискурсу трагедії і її наслідків, необхідно дбати про збереження власної критичності та шукати екологічні способи повідомлень про травмуючи події. І це тільки на перший погляд. Розмірковуючи таким чином, ми прийшли до ідеї чек-поінту – перетину професійних компетенцій фахівців різних галузей.
Цього разу ми говорили про професійне вигоряння: шо воно взагалі таке, з чим його не слід плутати, які специфічні ризики існують в наших професіях, а які – розповсюджені, як комунікувати з людиною, вкрай виснаженою, як профілактувати та запобігати. Іншими словами, ми говорили про наболіле та актуальне, бо робоче навантаження і у журналістів – новинників і у психологів та психотерапевтів, які працюють у третьому секторі, вкрай велике. Світлин не додаємо, бо тема делікатна.
Підсумки ми підвели новою темою, над якою будемо працювати деякий час: “як повідомляти про трагічні обставини не травмуючи”. Про результати будемо повідомляти по мірі надходження. Зацікавлених фахівців обох професій запрошуємо приєднуватися!