«Превенція тортур і захист прав людей в місцях несвободи в умовах карантинних обмежень: практика державних і недержавних організацій».

«Охорона здоров’я у тюрмах є частиною системи громадської охорони здоров’я, тому ніхто не залишиться без уваги» – заявляє Всесвітня організація охорони здоров’я. Спеціалісти ВООЗ та партнери розробили нові матеріали стосовно забезпечення готовності, профілактики та контролю COVID-19 у тюрмах та інших місцях несвободи. А як з цим в Україні?

14 квітня, у Правовому клубі PRAVOKATOR, відбулася конференція на тему: «Превенція тортур і захист прав людей в місцях несвободи в умовах карантинних обмежень: практика державних і недержавних організацій».

Під час заходу відбулося обговорення можливостей превентивної роботи в умовах пандемії та карантинних обмежень в місцях несвободи задля запобігання тортурам, захисту прав осіб в місцях несвободи та поліпшення умов їхнього утримання у зв’язку з пандемією COVID-19.

Серед експертів, які брали участь у заході, були Олена Подолян, директорка ГО «Форпост» та Дмитро Лукомський, член ГО «Форпост», громадянин Білорусі.

«Якими будуть наслідки пандемії для ментального та фізичного здоров’я засуджених? Чи не призведуть вони до сплеску домашнього насильства після їхнього звільнення? Ще є питання якими будуть наслідки для українського суспільства, що вимушено спостерігає за тим, як засуджені люди дискримінуються роками? В нас немає жодних досліджень з цієї теми. На мою думку, їх треба проводити хоча би локально», – про це говорила Олена Подолян.

Дмитро Лукомський розповів, як у Білорусі влада користувалася ситуацією з коронавірусом для позбавлення людей можливості спілкуватися з адвокатом, заборони передавати передачі у СІЗО, недопуску рідних, журналістів, представників правозахисних організацій та інших на відкриті судові засідання. «Активно використовувалося формулювання «Епідеміологічна ситуація». При чому, щодо «неполітичних в’язнів» обмежувальні заходи не застосовувалися. Я особисто зіткнувся в ІТТ з цим. До мене не допустили адвоката, і на суді всіляко перешкоджали присутності журналістів, правозахисників. У Білорусі поширена практика використання найгірших умов утримання громадських активістів для залякування населення, потенційно готового до протестів проти влади. Наприклад, до камер з «політичними в’язнями» саджали людей із симптомами захворювання або з підтвердженим Ковід19», – розповів Дмитро Лукомський.

Конференція відбулася в рамках проекту «Боротьба з жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність поводженням чи покаранням і тортурами в Україні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *