Покарання за домашнє насильство: крига зрушила

Протягом останніх місяців спостерігається позитивна динаміка щодо покарань за домашнє насильство. Українські суди масово приймають рішення про адміністративні і навіть кримінальні покарання для тих, хто застосовує насильство проти членів своїх родин. Важливо, що рішення стосуються як фізичного, так і психологічного насильства.

Судова практика демонструє, що українська Феміда більше не остерігається нових визначень та ситуацій. Судді можуть винести рішення про штраф чи арешт навіть за словесні образи відповідно до ст. 173-2 ч. 1 КУпАП та ст. 126-1 ККУ. Кримінальна відповідальність настає, якщо насильник не зупинився після двох адміністративних притягнень і знову потрапив у поле зору поліції.

Приміром, один із перших вироків для домашнього насильника нещодавно виніс Літинський районний суд Вінницької області. Чоловіка неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за домашнє насильство. Платив штраф 170 грн. Втім, останній випадок був кваліфікований уже за ст. 126-1 ККУ (домашнє насильство), тож чоловік опинився на лаві підсудних за кримінальною статтею.

Слідство, а згодом і суд встановили, що підсудний вчинив “домашнє насильство, умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи”. Раніше українські суди “обходили стороною” психологічні аспекти насильства та акцентували увагу на видимих фізичних наслідках. Тепер, як свідчать документи, ситуація змінюється і цього разу насильник отримав покарання у вигляді двох місяців арешту.

Цікаво, що в той же день в реєстрі з’явилася ще одна ухвала у цій справі. В ній йдеться, що дружина підсудного відмовилася від своїх претензій. На думку психологів, це розповсюджене явище, адже жертви домашнього насильства нерідко економічно залежні від кривдника, до того ж, тривалий час перебуваючи в деструктивних стосунках, можуть відчувати почуття провини за вчинений опір. Попри прохання постраждалої закрити справу, суд відмовив у цьому, посилаючись на те, що кримінальні справи за ст. 126-й не можуть бути закриті “за примиренням”.

Це один із перших реальних вироків за домашнє психологічне насильство в Україні.

Що ж стосується інших судових справ, то вони завершуються адміністративним покаранням. Приміром, Миколаївський районний суд Одеської області покарав онука, який вчинив домашнє та психологічне насильство над бабусею, він заплатив штраф.

В іншій справі Березівського районного суду Одеської області суд став на сторону жінки, яку словесно образив та вдарив її співмешканець. Суд встановив, що чоловік “вчинив умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні в бік своєї співмешканки нецензурної лайки, образ, залякувань та насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, чим завдана шкода фізичному і психологічному здоров`ю потерпілої”.

Однак, жертвами домашнього насильства стають не лише жінки. Так, у справі Іллічівського районного суду Маріуполя йдеться про те, що жінка “вчинила відносно свого співмешканця домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що полягає в умисних діях, а саме – штовхала, висловлювалась в його сторону нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, внаслідок чого могла бути заподіяна шкода психологічному здоров`ю”.

Це лише окремі рішення та вироки українських судів за останні два місяці. Загалом, подібних справ у Єдиному реєстрі судових рішень – десятки, а може й сотні. Це пов’язано і з відносно новим законом про протидію домашньому насильству, завдяки якому правоохоронці та суди отримали інструмент для визначення явища психологічного насильства та кваліфікації цього злочину.

На жаль, попри масові судові розгляди, проблема залишається чи не найбільш розповсюдженою в Україні. За статистикою, в кожній п’ятій українській родині відбувається домашнє насильство. При цьому, найбільш вразливими членами сім’ї є діти, які страждають навіть тоді, коли вимушені спостерігати за сварками та бійками батьків.

Антон Мороз, для Gazeta.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*