Кращі практики захисту від катувань та жорстокого поводження  

Сьогодні у правовому клубі PRAVOKATOR відбувся круглий стіл на тему «Кращі практики захисту від катувань та жорстокого поводження» до 70-річчя прийняття Конвенції з прав людини. Правозахисники, юристи, адвокати та психологи зібралися, щоб обговорити найбільші хвилюючі питання захисту прав постраждалих від тортур та різних форм насильства.

Більше 80 % українців не готові жертвувати своїми правами, однак не знають, як їх захистити. Зарадити цьому можуть громадські організації,  кількість яких з 2014-го року в Україні зросла. Однак лише одиниці, на думку уповноваженого з прав людини у Дніпропетровській області, надають кваліфіковану юридичну та психологічну допомогу. І лише такі правозахисники, як правило, замислюються, як вдосконалити та покращити свою роботу. Саме цим питанням і був присвячений круглий стіл.

Україна лишається у трійці країн-лідерів за зверненнями до ЄСПЛ. Лише за минулий рік понад 4 тисячі громадян звернулись до Страсбургу, не отримавши жодного захисту в Україні. Півтора мільярди гривень компенсації має сплатити держава з 2014-го року, однак робити цього не поспішає. Натомість в країні зростає кількість постраждалих від тортур у поліції, СІЗО, медичних та виправних закладах. За приблизними оцінками правозахисників, щороку в Україні трапляється до 50 тисяч випадків катувань.

Згідно Конвенції проти катувань, яку Україна ратифікувала ще 30 років тому, жертви тортур мають право на грошову компенсацію та безкоштовну реабілітацію. Людина, яка довела в суді, що постраждала від катувань, або жорстокого чи принизливого ставлення може претендувати на медичне та соціально-психологічне відновлення. Коли ж постраждалий від катувань помер – грошову компенсацію повинні отримати утриманці. Однак Держава не виконує  своїх зобов’язань: ні з відшкодування, ні з соціально-психологічної реабілітації.

Проблема й у тому, що в Україні фактично неможливо довести факт катувань, особливо, якщо йдеться про випадки віддалені у часі, наприклад, катування полонених.

“Ми маємо близько 100 кейсів колишніх цивільних заручників, і в жодному випадку жоден травматолог не написав, що травми пов’зані з перебуванням у полоні. Часто постраждалі скаржаться, що поводження з ними після насильства, ще гірше, аніж факт самого насильства», – коментує керівниця ГО «Форпост» Олена Подолян.

Саме тому правозахисники зібралися, щоб обговорити усі питання захисту постраждалих,  звернути увагу на проблемні явища та розробити алгоритм взаємодії  задля більш ефективного захисту прав постраждалих від катувань.

*У рамках проекту “”Боротьба з катуваннями, жорстоким поводженням та безкарністю в Україні” за підтримки Євросоюзу.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*