Діти із Сонцем в Серці

У Центрі Психічного здоров’я та травматерапії «Форпост HELP» з листопада 2016-го року працює група для дітей, батьки яких боронили Україну від агресора. На долю кожного з них випали такі випробування, які не доводилося бачити більшості дорослих за усе життя.

Щосуботи, окрім свят, діти збираються в Центрі на увесь день. Спершу з ними займається психотерапевтка Світлана Дорошенко. Її місія: створити абсолютно невимушену дружню атмосферу, де дітей приймають та розуміють. Заняття має кілька перерв, аби діти могли перепочити. Опісля – полуденок та обмін новинами.

 

 

Далі – півтори години Художньої студії з художницею та волонтеркою Лікою Толорайя. Тут діти можуть розкритися наповну. Вони так захоплюються та фантазують, що не помічають, як спливає час. І роблять паузи лише для того, аби «показати шедевр тому, чиї кроки чути в коридорі», чи на «яблуко, яке сумує у тарілці на кухні без мене».

 

 

 

Далі – обід з галасом та залученням до приготування їжі усіх охочих, і наостанок – вільний час, який зазвичай діти проводять за переглядом мультфільмів, або грою. Наприкінці дня дітей розвозить по домівках Віталій Проценко – водій, логіст та енерджайзер команди.

Співробітники Центру ніколи не ініціювали розмов про війну з дітьми, але вони часто починали говорити про неї самі, щоразу ставали вкрай задумливими та зосередженими, міркували, як склалося б їхнє життя без війни і що вони можуть зробити, аби «мир настав просто зараз». Вони часто допитувалися: «а чи їздите ви туди, а чи правда, що…». Тому працівники вирішили «не приховувати» від учасників групи пакування подарунків для дітей, які мешкають у зоні АТО. Ви б бачили, як натхненно вони складали речі та бідкалися на ненадійність коробок. Бо «там батько боронив і я теж стану у нагоді». Адже телевізор/радіо/Інтернет не вимкнеш, а смуток в дитячій душі за одну мить – не втихомириш. Але можна дати досвід піклування та людяності наперекір біді, яка вкрала у них безтурботне дитинство.

Команді знадобився час, аби сформувати найбільш зручний та оптимальний графік та наповнення занять. А дітям, у свою чергу – для того, щоб прийняти один одного без упереджень та остраху. Вже через місяць занять фахівці помітили, що учасники групи сумують без традиційних зустрічей.

А на початку березня 2017-го у Центрі запрацювала студія мультиплікації, яку веде Віталія Серебрянська – волонтерка, яка на власні очі бачила війну та розуміє, наскільки важливо берегти від неї мир, передусім,у власній душі. Віталія родом з Донецької області. Нині навчається на 1-му курсі юридичного факультету Митної академії у Дніпрі.

Це велика радість мати можливість показати іншим, як бачать та відчувають світ діти. Кожен сюжет для мультфільму вони створюють самі. Якщо дивитися на світ їхніми очима, виявляється, що життя – сонячне, люди – добрі, і в кожного з нас є чим поділитись з оточуючими.

Навіть й нам «перепало добра» у мультфільмі «Велика допомога», у якому діти дякують фахівцям Центру за турботу. Дивно, звідки вони знають, що у великій кімнаті ми проводимо наради та робочі зустрічі, адже у суботу вона перетворюється на художню студію з мольбертами. Неможливо втримати щось в таємниці від дітей. Вони все відчувають та розуміють, але використовують свою символічну мову – і якщо до неї прислухатися, можна знайти найкоротший та найвірніший шлях до дитячого серця.

Заняття з дітьми

 

Мультфільми

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*